Пам’ять не стерти роками
Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне у жилах.Вмирали діти і немовлята,Старі бабусі і вродливі дівчата.Вмирали села… Зникали птиці…«Буксири» скидали трупи в криниці.Трагічна подія відома планеті: Голодне море у тридцять третім.Увінчаний він страшним розп’яттям…Катам народу – прокляття!Кожного року в останню суботу листопада Україна відзначає сумну річницю Голодомору 1932-1933 років в Україні.Сьогодні в ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Гусятин, запаливши свічки пам’яті та схиливши голови в хвилині мовчання, згадали душі безвинних жертв, які загинули мученицькою смертю від жахливого штучного Голодомору, організованого сталінським режимом. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи, вчитель історії Дмитрів Леся Миронівна спільно з учнями 10-го класу та членами сектору національно-патріотичного виховання учнівської ради провела виховний захід «Пам’ять не стерти роками» з метою вшанувати світлу пам’ять замучених голодом людей, поглибити знання про роки Голодомору в Україні та його наслідки в долі українського народу, виховувати повагу до історичного минулого свого народу.Кожен із нас у ці дні повинен переосмислити нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безвинних жертв.На десятиліття можна засекретити архіви, приховати викривальні документи, замести сліди злочинів, переписувати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш…
