/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/Mizhnarodnij-den-gramotnosti_medium.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20190902_113405.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20190903_150350.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20190916_141623.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20190916_141618.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191004_104439.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191004_104444.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191004_104452.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191004_104516.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191004_104414.jpg


Книги-ювіляри 2019 р.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191026_140813.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191026_140715.jpg


Акція «Подаруй книгу шкільній бібліотеці» 2019 р.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/IMG-b80b745685457bcb56e403dc294c41e2-V.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/IMG-8928b5c1ab78e68bad75d11ba8bb99bd-V.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/3c710cc1e30662503ea2a88e4b6801d0.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/75b0f813cc32e5fc34a0eeca028c5b1f.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191026_151812.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191026_153152.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191108_112110.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191108_112030(0).jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191108_112124.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191108_112127.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191112_150452.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191119_141403.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191119_141409.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/1542973653-6133.jpeg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191119_141454.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191119_141528.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191119_141559.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/IMG-a166c0a48be1ccd8079f1daea5e3fd9f-V.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191205_182820.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191210_171529.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191209_122218.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191209_122237.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20191209_122245.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/9_main.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121505(0).jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121450.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121351.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121324.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121328.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121333.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/344-7.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200120_121632.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/kruty_dyz1.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200128_150816.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200128_150829.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200128_150834.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200128_1508531.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200207_142505.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200207_142445.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200207_142454.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200207_142515.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200214_122231.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200214_122238(0).jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/1.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200221_141654.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200221_141644(0).jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200221_141705.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200224_142804.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200224_132444.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200224_132438.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200224_132455.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200224_132449.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/12.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200312_075820.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200310_102157.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200310_102244.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200310_102228.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200310_102212.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200312_100921.jpg


13 березня – 60 років Андруховичу Юрію Ігоровичу, українському поету, прозаїку, перекладачеві, есеїсту, кандидату філологічних наук.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/Yurii_Andrukhovych_2015.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_100909.jpg


19 березня – 90 років Ліні Костенко.
Книжкова виставка

«Я долю вибрала собі сама»

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_100945(0).jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/img1.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_100951.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_101029.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_101046.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20200316_101206.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/9e0b47c2e23d6acdc69f5a1b0550345c.png

2 квітня - 215 років від дня народження Ганса Хрістіана Андерсена, датського казкаря, романіста, поета і драматурга.

Народився в невеличкому провінційному містечку Оденсе в сім'ї чоботаря. Батько, незважаючи на свій фах, був людиною начитаною і свою любов до книги зумів передати Гансу Хрістіану. Потяг до творчості привів його в 1819 році до столиці, де він, живучи впроголодь, зміг закінчити школу й університет.

Перші три роки в Копенгагені Андерсен пов'язує своє життя з театром: робить спробу стати актором, пише трагедії та драми. У 1822 році виходить п'єса "Сонце ельфів", написана за давньоскандинавським сюжетом. Драма виявилася незрілим, слабким твором, але привернула увагу дирекції театру, з яким на той час співпрацював автор-початківець. Рада директорів домоглася для Андерсена стипендії й права безкоштовного навчання в гімназії. Сімнадцятирічний юнак потрапляє до другого класу латинської школи й, незважаючи на глузування товаришів, закінчує її.

У 1826-1827 роках виходять перші друковані вірші Андерсена, а в 1829 році він досить вдало випробовує себе в жанрі дорожніх нотаток - книжка "Подорож пішки від Хольмен-капалу до східного мису острова Амагер" вразила сучасників свіжістю світосприйняття, багатою фантазією й життєрадісним гумором. Мандрувати Андерсен любив протягом усього свого життя: він побував у Німеччині, Італії, Франції, Англії, Швеції, Португалії, Греції, Північній Африці, збирався до Америки. Його дорожні нотатки відзначалися точністю замальовок з натури в поєднанні з романтичною фантазією, мали пізнавальний й захоплюючий характер, були написані живою мовою. Спогади про подорож до Італії стали основою для написання першого роману Андерсена "Імровізатор" (1834). Усього в 30-ті роки XIX століття видатним датчанином було написано шість романів ("Імпровізатор", "О.Т.", "Тільки скрипаль" та ін. які мали незмінний успіх. Автора навіть порівнювали з В. Скоттом і В. Гюго. Але світове визнання йому принесли казки.

З 1835 року Андерсен починає періодично видавати казки, які в 1841 році увійдуть у книжку "Казки, що були розказані дітям". Ранні казки Андерсена - це, як правило, літературні переробки народних казок, які він сам чув у дитинстві ("Кресало", "Маленький Клаус і Великий Клаус", "Принцеса на горошині", "Дикі лебеді", "Свинопас" та ін.). Сюжет "Нового вбрання короля" було запозичено з іспанського джерела. А от "Дюймовочка", "Русалочка", "Калоші щастя", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле Лукойє", хоча й дещо пов'язані з фольклором, все ж таки є авторськими творами. На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу. Казки Андерсена, з одного боку, є цілком антисоціальними, а з другого - мегасоціальними. Вони вийшли за межі свого століття, стали постійними супутниками людства через бачення датським казкарем вічного змісту будь-якої людини, нехай то буде король, королева, принцеса або селянин.

Символом творчості Андерсена вважається Русалочка, героїня однойменної казки (їй навіть встановлено пам'ятник у Данії). Народні сюжети, пов'язані з любов'ю між людиною і антропоморфною природною істотою, існують у різних народів (згадаймо поетичну драму Лесі Українки "Лісова пісня", яку теж було створено за фольклорними мотивами). Знав подібні легенди й датський фольклор. Але казка, яку було створено Андерсеном, набула особливого поетичного змісту. Русалочка втілює стихійні сили, від яких вже давно трагічно відокремилось людство. Русалочка, Дюймовочка, Гидке Каченя відображають протиріччя між трагічно-утилітарним світом людей і таємничими силами природи й творчості.

Всі романтичні герої Андерсена не відмовляються від своєї справжньої поетичної природи, хоч би як важко їм велося. Слово "справжній", взагалі, є ключовим в Андерсена. "Справжній" означає природний, істинний, правдивий. У "Калошах щастя" письменник обігрує вічну проблему незадоволення людей тим, що вони мають, споконвічні прагнення кращої долі. Нерозумний чиновник, який живе в ХЇХ столітті, мріє про середньовіччя. Зазнавши великого страху від здійснення власної мрії, чиновник повертається до свого віку і дякує Богові за те, що він не живе в середньовіччі. Іншим володарем Калош щастя стає простий солдат, який мріє зайняти командний пост, але, отримавши його, дуже хоче знову стати простим солдатом.

"Калоші щастя", з одного боку, вирішують філософську проблему щастя в дусі релігійного фаталізму (що є характерною рисою романтизму), з другого - іронізують з приводу ідеалізації середньовіччя, яка була вельми поширеною у колах романтиків (романтична іронія).

Андерсен є захисником простого й ясного погляду на світ, який, на його думку, і є справжнім. Такий погляд мають діти й художники. Тому саме малий хлопець стає відкривачем істини "У новому вбранні короля", тому й осміяно дурненьку принцесу зі "Свинопаса", яка погналася за дорогими іграшками й відмовилася від справжніх, природних, і тому чарівних троянди й солов'я. І справжня принцеса завжди буде принцесою, навіть в одязі жебрачки ("Принцеса на горошині"), тому що принцесою вона народилася (знову релігійний фаталізм).

Сорокові роки XIX століття стають новим і найвищим досягненням казкової творчості Андерсена. До збірки "Нові казки" (1844-1848) увійшли найзначніші й найвідоміші казки: "Снігова королева", "Гидке каченя", "Соловей", "Тінь", "Дівчинка з сірниками". Казки Андерсена стають більш ускладненими, глибокими, мають подвійного адресата: через захопливість фабули вони приваблюють дітей, а глибиною змісту - дорослих. Його казки написано простою мовою, наближеною до народної, і цим вони є близькими до дитячого розуміння. Але за удаваною простотою приховується філософський підтекст, який є незрозумілим дітям, але цікавить дорослих.

Чимало мотивів творчості Андерсена приєднуються до традиційних романтичних мотивів. Гидке каченя стає в один ряд з альбатросом Кольріджа й Бодлера, примушує згадати "Чайку" Чехова. Проблема трагічного життя обдарованої особистості набула особливої актуальності в епоху розвитку буржуазних настроїв. Гидке каченя одночасно є прекрасним лебедем, але зажирілі мешканці пташника цього не розуміють. Далі власної годівниці вони не бачать і власну рабську психологію вважають єдино правильною.

Казка "Тінь", найглибший філософський твір Андерсена, примикає до двох традицій, які існували в романтизмі. З одного боку, історія вченого, який спромігся шляхом раціонального експерименту відлучити від себе власну тінь, споріднює казку із творами Гофмана ("Крихітка Цахес", "Еліксири Сатани"), повістю Шаміссо "Неймовірні пригоди Петера Шлеміля", а також із знаменитим "Франкенштейном" Мері Годвін-Шеллі. Високодуховна й талановита людина, яка стала рабом тіні, сама накликала на себе біду. Не розуміючи справжньої суті природи, вчений поставився до власного експерименту занадто легковажно, відпустивши тінь в гості до сусідів. Він думав, що тільки він сам є самим собою, але людська психіка - річ таємнича, і про це неодноразово говорили романтики, розкриваючи тему двійництва. Тінь виявляється досить самостійною і зловредною істотою, яка руйнує долю свого колишнього господаря. Так через "дитячий" жанр казки Андерсен передає глибокі філософські думки.

Збірки останнього етапу творчості письменника вийшли під назвою "Історії" (1852-1855) та "Нові казки та історії" (1858-1872). Це справді були дивовижні історії про навколишній світ, риси реальності дедалі більше проникають у казки письменника, героями яких стають сучасники автора: звичайні люди зі своїми повсякденними турботами і проблемами, видатні вчені й художники. Андерсен хоче привернути увагу читача до майже казкових можливостей людини.

У 1855 році з'являється автобіографічна книжка "Пригоди мого життя", яка стала продовженням і доповненням першого варіанта автобіографії "Казка мого життя" (1847). Зі сторінок цих книжок постає образ видатної людини, великого фантазера, який зумів через усе своє життя пронести дитячу закоханість у таємничий світ казки й щедро поділитися цим зі своїми читачами.

Помер видатний датський письменник, засновник літературної казки, у віці сімдесяти років 4 серпня 1875 року в Копенгагені.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/Screenshot_3009.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/cover.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/362719_15435832.jpg


Рекомендуєм прочитати після карантину

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/-11-638.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/novyy_rysunok_9.png

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/unnamed.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/191914_1174092.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/vsesv.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/bib_0 (1).JPG

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/35464623_471156336661538_1130278016115539968_n.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20180616_143525.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20180616_163108.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/45.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/46.jpg


23 квітня - 100 років від дня народження Дмитра Білоуса,
українського поета, перекладача, літературного критика, громадського діяча.

/Files/images/bbloteka/berezen2015/опол.jpg

Життєвий шлях Дмитра Григоровича Білоуса розпочався 24 квітня 1920 року в селі Курмани на Сумщині в багатодітній селянській родині. Крім Дмитра, у сім'ї були Наталка, Василь, Олекса, Катря, Павло, Маруся, Сашко, Христина, Надія, Микола. «Трудове виховання — на вигоні пастухування», «Справлялися добре з харчами, — не їли лиш хвостиків з груш», «Ходив я в сестринських чоботях з дірками замість підошов», — згадував поет згодом, осмислюючи своє дитинство.

Хранителькою сімейного затишку була мати, скромна трудівниця. У поета довго зберігалися квитки, вручені його мамі разом з орденом «Материнська слава» на безкоштовний проїзд залізницею. Один раз скористалася, більше не встигла... Батько Григорій Миколайович — був сільським мудрецем, порадником і заступником односельців. Його навіть обрали народним суддею.

У сім'ї шанували слово, любили самодіяльний театр. Батько сам писав п'єси, старший брат Олекса пробував свої сили в поезії, друкувався у 20-ті роки, належав до активу літературних організацій «Молодняк» і «Плуг». Він також викладав історію в Харківській трудовій комуні А. С. Макаренка. Коли малий Дмитро, перехворівши висипним тифом, був на грані смерті, видатний педагог запропонував забрати кволого хлопчика в комунарівський гурт. Так майбутній письменник вирушив у люди. А на людей йому просто щастило. У харківській середній школі літературу викладав брат Тичини Євген Григоро-вич. Дмитро потоваришував із його сином Владиславом і не раз бував у них удома. Саме тоді у Д. Білоуса зародився великий інтерес до мови. Через усе місто їздив він на заняття гуртка художнього слова при театрі робітничої молоді. Потім в університеті вчився разом з Олесем Гончаром, Григорієм Тютюнником.

У той же харківський період у літературному об'єднанні він познайомився з Олександром Підсухою і Валентиною Ткаченко. У спілкуванні Дмитро Білоус був надзвичайно тактовний, ненав'язливий і водночас дуже вимогливий до того, про що йдеться. Не любив пліток, нашептів, обминав їх, немов брудні калюжі.

Війна безжально зруйнувала всі плани, сподівання, надії. Добровольцем у складі студентського батальйону іде Д. Білоус на фронт. Потім виснажливі бої під Києвом, важке поранення, госпіталь у Красноярську. Згодом у рік 40-річчя Перемоги Олесь Терентійович Гончар згадуватиме про побратимів-студбатівців: «Серед небагатьох, котрі лишилися живими, наших студ-батівців — Дмитро Білоус, поет і перекладач, з яким ми взимку 1942 року, виявляється, лежали в одному евакогоспіталі, в Красноярську, в приміщенні школи на березі Єнісею, хоч лише згодом дізналися, що під спільним дахом пули наші госпітальні палати».

Після одужання Д. Білоус працює на радіостанції «Радянська Україна», що вела передачі для партизанів. У щоденному спілкуванні з Петром Панчем, Олександром Копиленком, Ярославом Галаном формувалась його творча індивідуальність як поета-сатирика. Неоціненними уроками були тодішні зустрічі з Остапом Вишнею, який з симпатією і прихильністю ставився до Білоуса. Згодом, на початку 1950-х, Вишня захистив свого молодшого побратима від необґрунтованих нападок критики.

Отже, перший творчий гарт Дмитро Білоус здобував у роки війни. У мирний час його обдаровання стрімко розвивалося. Привернули увагу й читачів, і професійної критики збірки гумору й сатири «Осколочним!» (до речі, редагував її Андрій Малишко), «Веселі обличчя», «Зигзаг», «Колос і кукіль», «Сатиричне і ліричне», «Критичний момент», «Тарасові жарти», «Хто на черзі», «Альфи — не омеги», «Хліб-сіль їж, а правду ріж». Прикметною рисою Білоуса-сатирика є висока культура віршування, невтомне дбання про форму — ритм, римування, звукопис.

Уже в зрілому творчому і життєвому віці письменник починає писати для дітей і досягає неабияких успіхів. Його книжечки «Пташині голоси», «Упертий Гриць», «Про чотириногих, рогатих і безрогих», «Лікарня в зоопарку», «Турботливі друзі», «Сад на Лисій горі», «Веселий Кут», «Гриць Гачок» залюбки читала і читає наша дітвора. Бо в них є конкретні життєві ситуації — цікаві, повчальні, кумедні.

Письменник любить деталі, любить точні знання. Юний читач завжди дізнається з його віршованих новел про щось нове, невідоме. Достовірність, точність є необхідними у книжках для дорослих, а для дітей — тим паче. Тому так скрупульозно Д. Білоус виважував кожну деталь, кожне судження. За зовнішньою легкістю і простотою його дитячих віршів криється велика робота. Скажімо, готуючи книжку «Пташині голоси», письменник провів цілу дослідницьку роботу — як безпосередньо в лісі, на природі, так і зі спеціальною літературою. Збіркою зацікавилися навіть фахівці-орнітологи. Її перекладено білоруською та болгарською мовами. А вершиною дитячої поезії Д. Білоуса стала збірка «Диво калинове», удостоєна Національної премії імені Т. Г. Шевченка, та її своєрідне продовження — збірка «Чари барвінкові».

Ще одна дуже яскрава грань таланту Д. Білоуса — перекладацтво. Він переклав збірки поезій Івана Базова, Георгія Джагарова, Дмитра Методієва, Ангела Тодорова, Ніно Ніколова... Крім того, чимало перекладено прозових і драматичних творів, книжок для дітей, фольклорних видань. А вершина, безперечно, — двотомна антологія болгарської поезії, понад половину творів з якої Д. Білоус переклав особисто. Видання було відзначене в Болгарії золотою медаллю як найкраща антологія болгарської літератури, видана за кордоном. Уряд Болгарії нагородив поета орденом Кирила і Мефодія І ступеня, а в Україні він удостоєний за цю працю премії імені Максима Рильського.

Перекладацькі обрії поета, звісно, не обмежувалися Болгарією. Є в нього переклад драми Шекспіра «Міра за міру», є чудові переспіви з російської, білоруської, литовської, вірменської, азербайджанської, польської.

Д. Білоус вів багаторічну і невтомну роботу з виховання літературної зміни. Досить сказати, що поет 11 років керував літстудією видавництва «Молодь». Він щедро і по-батьківськи ділився своїм досвідом, прагне підтримати щонайменший проблиск нової індивідуальності, роздмухати бодай маленьку іскорку поезії. Багатьох він увів у світ красного письменства, підтримав словом, порадою, співчуттям.

В одному з інтерв'ю Дмитро Григорович сказав: «Не хочу здаватися ні кращим, ні гіршим. Хочу бути самим собою. А ще ніколи не боявся чорнової роботи». Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка, літературних премій імені Лесі Українки та Максима Рильського, автор талановитих книг для дорослих і малечі, перекладач — Білоус завжди залишався надзвичайно скромною і делікатною людиною. Він ніколи не шкодував себе для людей і добрих справ.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/divo-kalinove_430546.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/алгдл.gif

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/images.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/апршщзх.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/001_Dyvo_kalynove_Dmytro_Bilous.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/im578x383-chornobil_kvpu.org.ua.png

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/14905.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/чрсомлди.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/сол.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/Без наосрлмзвания.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/d0b4d180d0b0d187.jpg

Радимо прочитати

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/motrych-kateryna-polit-zhuravliv-nad-netolochenymy-travamy984.png

Мотрич Катерина
Політ журавлів

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/22931.003.png

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/сооди.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/омлд.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/86658-1_large.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/1226208-sogodni---den-pamyati-ta-primirennya.jpeg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/20190510_103723(0).jpg


10 травня 2020 р. - День Матері

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/20190511_095201.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/20190511_095148.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/20190511_095157.jpg


Книга для старшокласників

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/66994_24305385.jpg

Хіба можемо ми уявити, наскільки страшною для людини є цілковита самотність? Коли у твоєму житті, житті талановитого і успішного письменника, немає місця жодній рідній душі чи навіть просто другові. Коли ти привид, невидимка серед натовпу. Бо хрест твій — жахлива здатність прив’язувати до себе людей. Прив’язувати до смерті.

В нього немає шансів перехитрувати власну долю і стати щасливим. Тільки любов може все змінити. Хай на мить, на кілька митей... Або назавжди...

Якщо їй вдасться перейти Долину Совісті

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/раопл.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/304769_1.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v2019/20190514_150545.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/200px-Osmachka_т.jpg

16 травня - 125 років від дня народження Тодося Осьмачки
(1895-1962), українського письменника, поета.

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/cover_85_43.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/img422_118.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/івм.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/190252_3990099.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/олджє.jpg

18 травня - 755 років від дня народження Данте Аліг'єрі (1265-1321),
видатного італійського поета доби Відродження,
письменника і політика, якого називають «батьком італійської літератури»

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/img734_56.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/dante_domenico_di_michelino_duomo_florence-1024x770.jpg


/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/День-вишиванки.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/1526466948-3644.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/18581934_1675831589101227_6680598885660762670_n.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/Vishivanka.jpg/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/рорлд.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/ukrainski-narodni-holovni.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/ампир.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/20170811144459-9358.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/р оиьл.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/рморли.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/fullsize.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/653ca475e565b5a790cc1dd4680402d831821851.jpg

/Files/images/bbloteka/vistavki/v19/спгдмол.jpeg


Кiлькiсть переглядiв: 90