Бібліотека
Вас вітає бібліотека ЗЗСО смт Гусятин
Книги – це скарби людського розуму ,
які мають переходити у спадок
від покоління до покоління
на вжиток тих , хто народиться згодом .
Д. Аддісон
Загальні відомості про бібліотеку
Завідувач бібліотеки - Шмигановська Лілія Ярославівна
Бібліотекар - Галунька Любов Василівна
Дата заснування бібліотеки: 1946 р.
Адреса: смт. Гусятин, вул. Шевченка, 5
Телефон: 2-18-53
Абонемент художньої і галузевої літератури бібліотеки ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
Головні показники діяльності бібліотеки
(на 01.01.2022 р.)
Загальний бібліотечний фонд - 23 361 пр.
Підручники (кількість) - 13 691 пр.
Художня та галузева література (кількість) - 9 670 пр.
Читачі (загальна кількість) 826
Учні - 754
Вчителі - 67
Інші - 5
Кількість класів - 31
Матеріально-технічна база :
Загальна площа приміщень - 120 м2
Абонемент та читальний зал - 90 м2
Читальний зал (кількість посадових місць) - 4
Книгосховище (площа) - 30 м2
Оргтехніка (кількість) - 1 комп’ютер
Загальна кількість відвідувань - 3 060
Кількість книговидач - 9 715
Бібліотека
Будинок з сотнями книжок ,
І кожна – дивний світ ,
Бо в книгах міститься життя ,
Любові заповіт .
І голоси людських думок
Ожили . Гомін їх не змовк !
Таїться вкритий пилом час ,
Епох минулих шум ,
Книжки є цінністю для нас ,
Адже це – сховок дум !
«Людина , для якої книжка уже стала в дитинстві такою необхідною , як скрипка для музиканта , як пензель для художника , ніколи не відчує себе обділеною, збіднілою , спустошеною»
В.Сухомлинський
Читання – це віконце ,
через яке діти бачать ,
пізнають світ і самих себе .
В. Сухомлинський
Книголюб бібліотеки ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
Розгорнута книга нагадує птаха в польоті , є в цьому щось хвилююче і значуще . Розгорнута книга – як розпростерті крила. Я заглиблююсь в неї і відчуваю , що крилатію сам . Крила книги– мої крила .
Базилевський В.
Найактивніші читачі бібліотеки
Книголюби шкільної бібліотеки
Робота книжкової лікарні
Літературно-бібліотечний конкурс «Шевченкове слово» , присвячений 200-річчю від дня народження Т.Г. Шевченка
Конкурс проводився у читальній залі бібліотеки ЗОШ І-ІІІ ст. 5 березня 2014 р.
Мета: виявлення кращих виконавців літературної спадщини
Т.Г. Шевченка
До участі були запрошені учні 5-х класів .
Учасники конкурсу
Всього у конкурсі «Шевченкове слово» взяли участь 18 учнів . Всі конкурсанти були відзначені грамотами учасника .
Призер літературно-бібліотечного конкурсу «Шевченкове слово»
Кіт Уляна
Нагородження грамотою та книгою Шевченка «Кобзар»
Подаровані книги
шкільної бібліотеки
Подаровані книги від випускника 1981р. ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
Тараса Володимировича Демкури
Тарас … Як просторо в цьому імені . У ньому вся історія наша , все буття і найпотаємніші сни . Нас просто не існує без нього : Україна– це Шевченко , Шевченко – це Україна . Не знайти такого анатомічного скальпеля , який міг би відділити одне від одного . Синонімічна пара на всі часи , доки й світу . Уявити себе без Шевченка– все одно , що без неба над головою . Він – вершина парость родового дерева нашої нації , виразник і хранитель народного духу . Шевченко універсальний . Кажемо : Тарас – і чи є такий українець , який би не знав , про кого йдеться . Радимо завітати у читальню шкільної бібліотеки для ознайомлення з книгою про генія українського народу . Книга «Тарас Шевченко у пам’яті поколінь» охоплює багатогранну творчість Кобзаря , а також пошанування його як в Україні , так і в світі .
Виставкова діяльність бібліотеки
Бібліотечно-бібліографічний урок
"Чому потрібно дорожити своїм ім'ям ?"
Провели : завідувач бібліотеки Шмигановська Лілія Ярославівна ,
директор школи Стус Олександра Володимирівна
з учнями 4Б класу
16.10.2014 р.
Творчість юних літераторів
До збірки увійшли кращі твори юних авторів – слухачів секцій Тернопільського комунального територіального відділення МАН України .
Більш детально ви зможете ознайомитись з альманахом в шкільній бібліотеці , адже у збірку увійшли і твори учнів ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин . Відкривши сторінки цього альманаху можна увійти до розквітлого весняного саду : пахучого , манливого , щирого у сподіваннях , спраглого подальших перевтілень думок . Воістину – СЛОВЕСНИЙ САД .
Роки дитинства – це насамперед виховання серця
В. Сухомлинський
Серце – мов молот .
Душа – мов дощ .
Очі – озера .
І скільки років так триває ?
Років двадцять …
Думки , як стріли ,
Ранять і так уже доволі зранене серце …
Почуваюся , мов удома , бо це і є мій дім , моя шкільна бібліотека .
Моє життя – це моя улюблена професія , школа , діти .
Життя …
Що це таке? Звук? Сенс? Існування? Шлях? Доля? Нитка? Річка? Нерозривне коло? Радість? Щастя? Горе? Любов? Діти? Робота? Розкіш? Рай чи пекло? Що це за загатка така? Що за магічне слово? Що воно притягує? Із чого складається? О, чому я така слабка?! Чому так хочеться мати крила?
Притча
Колись давно в давньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов із підданими про свій розум…
Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшов той поголос і до нашого мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось там ченця найрозумнішою людиною у світі?! Але вигляду він не подав, а запросив мудреця до себе у палац. Сам же задумав обдурити ченця: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною і запитаю, що в мене в руках – живе чи мертве. І якщо чернець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо мертве – я випущу його…»
І ось настав день зустрічі. У пишній залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозумніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика і з нетерпінням чекав.
Аж ось двері відчинилися і до зали ввійшов невеличкий худорлявий чоловік. Він підійшов до мандарина, привітався і сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло всміхаючись, мандарин сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе чи мертве?». Мудрець трохи подумав, усміхнувся і відповів: «Усе в твоїх руках!» . Збентежений мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.
Отже, лише від вас залежить, яким буде ваше життя, чи буде взаємодія з іншими живою, яскравою, плідною.
Інформаційне обслуговування абонентів бібліотеки
ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
Мудра притча про роботу
В одному місті зводили нову церкву. Потрібні були підсобні робітники. Двоє друзів погодились підвозити тачками камінь під фундамент.
Повз новобудову проходили туристи. Побачили робітників і зупинились. В цей час з порожньою тачкою повертався один із друзів.
- Що ти тут робиш? – запитали його перехожі.
- Я вожу тачками камінь – відповів він.
Нагодився другий робітник з повною тачкою каменю.
- А ти що тут робиш?
- А я будую Храм Господній! – гордо відповів хлопець.
Мораль проста. Одна і таж робота. Значення того, що робиш різне. Один вважає, що возить тачками камінь, інший – будує Храм Господній.
Будьмо завжди БУДІВНИЧИМИ з великої літери.
Виставкова діяльність бібліотеки
у березні 2015 р.
Ілюстрація до поезії Т.Г.Шевченка «Лілея»
від випускниці 2013 р. ЗОШ І-ІІІ ст. смт. Гусятин
Шмигановської Кароліни.
Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання.
У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи.
У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має!
Л. Костенко
Масові заходи бібліотеки у березні 2015 р.
Міні-марафон "Читаю Кобзар"
13 березня в шкільній бібліотеці відбувся літературний міні-марафон "Читаю Кобзар" в рамках тижня Шевченківських днів. У літературних читаннях взяли участь: Кучвара Аполлонія (1-В клас), Дорожук Катерина (2-А клас), Парастюк Христина (3-В клас), Абрамюк Олександра (5-Б клас), Шморлівська Яна (6-А клас), Кіт Уляна (6-Б клас), Галунька Андрій (6-Б клас), Абрамюк Валентина (6-Б клас), Будняк Олександр (6-В клас), Мартишко Валентина (6-В клас), Скурська Анастасія (8-А клас), Родич Ірина (11 клас), заступник директора школи з навчально-виховної роботи Ізбаш Т. А., вчитель української мови та літератури Боднарчук Н. Г. та бібліотекарі Шмигановська Л. Я., Болібрух О. М., які й були організаторами Шевченківського міні-марафону.
30.09.2020 р.
03.02.2021 р.
Отримувати подарунки завжди приємно. А від молодої української письменниці та ще й випускниці нашої школи приємніше вдвічі.
Ольга Саліпа(Дудар) – поетеса. Вона вже випустила друком дві збірки поезії. І зовсім несподівано для себе отримала перемогу на щорічному писемному конкурсі «Коронація слова». Роман, який підкорив конкурсне журі, має назву «Оля». До речі, це дебютний роман письменниці. Щоправда, він не автобіографічний. Авторка пропонує читачеві переосмислити історичну постать Ольги Кобилянської. На сторінках рукопису немає сухого переповідання фактів із життя Ольги Кобилянської, а глибокий аналіз та роздуми над життям письменниці.
Сьогодні батько Ольги Саліпи, Ігор Антонович Дудар, викладач Гусятинського фахового коледжу ТНТУ ім.Івана Пулюя, подарував директору ЗОШ l-lll ст. смт Гусятин Демкурі Олександрі Володимирівні для шкільної бібліотеки три книжки своєї відомої та творчої дочки: "Територія вогню", "Оля", "Територія жінки".
Щиро дякуємо за подарунок! А пані Ользі бажаємо і надалі творчого натхнення, письменницького запалу та всіх земних благ!
Недавно шкільна бібліотека ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Гусятин поповнилася декількома збірочками віршів колишньої випускниці нашої школи Зоряни Соліляк «ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ». За своє коротке життя, починаю ще зі шкільної парти, Зоряна стала автором чудової поезії, була хорошим фотографом, мала неабиякий хист до малювання. А, закінчивши біологічний факультет Львівського університету імені Івана Франка, була хорошим біохіміком та автором наукових праць. На превеликий жаль, трагічний випадок обірвав життя молодому даруванню. Недаремно ж кажуть, що Господь забирає кращих... Зоряна була дуже обдарованою, чесною, хорошою людиною, яка безмежно любила природу, життя і загалом цей світ! Свої переживання, мрії, відчуття вона передала у своїй збірці віршів «ВІД СЕРЦЯ ДО СЕРЦЯ». Щиро дякуємо мамі поетеси Оксані Соліляк за люб'язно передані книги, видруковані вже після смерті Зоряни, до нашої бібліотеки.